Історія Північного Кіпру — це захоплююча розповідь про вторгнення, імперії та культурне злиття. Цей середземноморський острів став свідком піднесення та занепаду численних цивілізацій, кожна з яких залишила незгладимий слід на його ландшафті та людях.

Світанок цивілізації

Найдавніші сліди людської діяльності на Кіпрі датуються приблизно 8500–8000 роками до н. Перші поселенці, відомі як хірокітійці, встановилися між 7000 і 5300 роками до нашої ери. Потім острів перейшов у епоху енеоліту або мідного віку приблизно в 4000–2500 роках до нашої ери, відзначену виготовленням кам’яних підвісок із розп’яттям.

Бронзовий вік до елліністичного періоду

Бронзовий вік на Кіпрі, що охоплює 2700–1050 рр. до н.е., ознаменувався появою великої рогатої худоби, коней і характерним стилем кераміки. Пізній бронзовий вік характеризувався грамотними містами-державами, такими як Енкомі-Алазія та Кітіон. Потім острів потрапив під вплив різних імперій, у тому числі хетів, єгиптян і персів. Елліністичний період, з 333 по 58 рр. до н.е., розпочався з того, що спадкоємці Олександра Македонського встановили своє панування на Кіпрі.

Римське панування до Візантії

З 58 року до нашої ери до 395 року нашої ери Римська імперія принесла Кіпру тривалий період процвітання. Після поділу Римської імперії Кіпр увійшов до складу Візантійської імперії. Ця епоха, яка тривала з 395 по 649 рік нашої ери, ознаменувалася наверненням острова від язичництва до православного християнства.

Середньовічні інтриги

Наступні століття були бурхливими, і Кіпр опинився між Візантійською та Ісламською імперіями. Острів повернувся під контроль Візантії з 965 по 1191 рік. Однак наприкінці 12 століття Річард I з Англії та тамплієри ненадовго правили Кіпром. З 1192 по 1489 роки панувала франкська династія Лузіньянів, після чого венеціанське панування до 1570 року.

Османська до Британської епохи

Османська імперія анексувала Кіпр у 1571 році, поклавши початок чотиристолітньому правлінню. У 1878 році в рамках оборонного альянсу влада Кіпру перейшла до Великобританії. У 1925 році острів офіційно став колонією Британської корони.

Нові часи

20 століття стало для Кіпру періодом значних політичних змін. У 1960 році Республіка Кіпр була заснована спільнотами турків і греків-кіпріотів. Однак міжобщинні чвари в 1963 році призвели до краху конституційного правління. Державний переворот у 1974 році, здійснений грецькими армійськими офіцерами, які прагнули об’єднатися з Грецією, призвів до військового втручання Туреччини. Це втручання призвело до поділу острова на турецько-кіпрську північ і греко-кіпрський південь. У 1983 році була створена Турецька Республіка Північного Кіпру.

На рубежі століть відбулися спроби об’єднання, діалоги та переговори відбулися між 2002-3 роками. У 2003 році, через 30 років, відкрилися кордони між Північчю і Півднем. 2004 рік став ключовим роком, коли відбулися подвійні референдуми щодо об’єднання острова згідно з планом ООН Аннана. Хоча турки-кіпріоти прийняли план, греки-кіпріоти відхилили його. Отже, лише греко-кіпріотський Південний Кіпр став членом ЄС.

Історія Північного Кіпру є свідченням його стійкості та адаптивності. Незважаючи на труднощі, острів залишається маяком культурної спадщини та історичного значення в Середземномор’ї.